заплата

1. Шматок тканини, шкіри тощо, який пришивають або приклеюють на пошарпане, прорізане або прорване місце для лагодження одягу, взуття, предметів побуту.

2. Перен. Ділянка чого-небудь, що різко відрізняється від навколишнього середовища своїм виглядом, кольором, структурою тощо (наприклад, заплата снігу серед талого поля, заплата лісу в степу).

3. Мед. Щільна сполучна тканина, що утворюється на місці пошкодження або виразки певного органу (наприклад, заплата на рогівці ока).

Приклади вживання

Приклад 1:
1964 «Отак і вікувати,..» Отак і вікувати, пізнавши роки мсти (це — за добро заплата). І — Господи, прости.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”

Частина мови: іменник (однина) |