1. Який має сліди сліз, плачу; з обличчям, змарнілим від плачу.
2. Перен. Сумний, жалібний, сповнений смутку (про вираз очей, погляд, голос тощо).
3. Перен. Знедолений, жалюгідний, що викликає співчуття (про зовнішній вигляд когось або чогось).
заплаканий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Прибіг заплаканий додому і потому вже опам’ятався. Але то була велика риба.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |