Властивість або стан того, що є запізнілим; пізність, несвоєчасність.
У лінгвістиці: мовна риса, що з’являється на пізньому етапі розвитку мови або її діалекту.
запізнілість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Показавши запізнілість звісток автора, я дав реферат про той вплив, який мала тоді в Росії в філософській літературі позитивна французько-англійська школа, котра була тоді в Росії найпопулярніша, — що й було характерною проявою. Далі я сів за довші праці.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Частина мови: іменник (однина) |