запілля

[zɑpilljɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Історична назва території на північ від річки Прип’ять, що входила до складу Київської Русі, а пізніше — Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, населена переважно українцями.

  2. У широкому вжитку — віддалена, глуха, лісиста або болотиста місцевість; глушина, нетрі.

  3. Переносно — відстала в економічному чи культурному розвитку, занедбана територія або сфера діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запілля, р. запілля, д. запіллю, з. запілля, о. запіллям, м. запіллі, к. запілля

Більше записів