Словник Української Мови
Буква
1. Починати мати підозру щодо когось або чогось; припускати чиюсь провину, небажані наміри або негативні якості на основі непрямих ознак.
2. (у розмовному вживанні) Припускати, гадати, думати про можливість чогось, часто з відтінком сумніву або обережності.
Приклад 1:
Все ж. таки ш повинні не відразу запідозрювати в лестощах тих, хто хвалить: своєчасна похвала личить другові не менше,, ніж осуд. Тим більше похмурість і схильність все ганити є чимсь чужим дружбі і товариським відносинам, Хто ж, доброзичливо до нас ставлячись, вільно і рішуче, не відгукнеться з похвалою на те, що гідне похвали?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”