1. Намагатися переконати когось у чомусь, стверджуючи щось із певністю, давати запевнення.
2. Гарантувати, ручатися за щось, підтверджувати достовірність або обіцяти виконання чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Намагатися переконати когось у чомусь, стверджуючи щось із певністю, давати запевнення.
2. Гарантувати, ручатися за щось, підтверджувати достовірність або обіцяти виконання чогось.
Приклад 1:
— радісно заходилася вона його запевнювати. — Твій глагол — то мій закон!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”