1. Без сумніву, безперечно, напевно, неодмінно.
2. (У функції вставного слова) Можливо, ймовірно, мабуть.
Словник Української Мови
Буква
1. Без сумніву, безперечно, напевно, неодмінно.
2. (У функції вставного слова) Можливо, ймовірно, мабуть.
Приклад 1:
— А глянь, іще й радіють люде; Запевно, всі вони дурні, — Аж чудно далебі мені! Ну що їм від того прибуде, Як дощ поналива води?
— Котляревський Іван, “Енеїда”