1. Модальний прислівник, що виражає високу ступінь упевненості мовця в істинності висловлюваного; майже безсумнівно, напевно, ймовірно.
2. (У функції вставного слова) Виражає припущення або підтвердження; можливо, певно.
запевне
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По нашому хохлацьку строю Не будеш цапом, ні козою, А вже запевне, що волом: І будеш в плузі походжати, До броваря дрова таскати, А може, підеш бовкуном. Лях цвенькати уже не буде, Загубить чуйку і жупан, І «не позвалям» там забуде, А заблеє так, як баран.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
— Панове, — додав він, — ви зверніть увагу на той аж геніальний декадентський тур, який устругнув я… «Пастели», що пишеться з а, — це має бути малюнок, зроблений пастельними фарбами, pastello da pittori, — і ви, запевне, так і зрозуміли оцей мій вірш. Тільки ж не забувайте, що єсть російське слово «постели»… себто тії «ліжка», що на них сплять люди… Те слово пишеться з о, тільки ж повинно вимовлятися за законами російської фонетики достоту так само, як і слово «пастели», що пишеться з «а».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |