запайка

[zɑpɑjkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний процес з’єднання металевих деталей шляхом розплавлення їхніх крайок із додаванням припою або без нього; паяння.

  2. Місце, де з’єднані (спаяні) металеві деталі; шов, що утворився в результаті паяння.

  3. Розм. Те, що запаяно; вміст, закритий у герметичній металевій оболонці (наприклад, ампула з ліками).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запайка, р. запайки, д. запайці, з. запайку, о. запайкою, м. запайці, к. запайко

Більше записів