запайка

1. Технічний процес з’єднання металевих деталей шляхом розплавлення їхніх крайок із додаванням припою або без нього; паяння.

2. Місце, де з’єднані (спаяні) металеві деталі; шов, що утворився в результаті паяння.

3. Розм. Те, що запаяно; вміст, закритий у герметичній металевій оболонці (наприклад, ампула з ліками).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |