1. Той, хто перебуває в запасі (про військовослужбовця), а також загалом той, хто призначений для заміни когось у разі потреби.
2. Те саме, що запасний гравець — спортсмен у команді, який може замінити гравця основного складу під час матчу.
запасний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— випустила її через якийсь запасний вихiд — пiднiжки не було, довелося стрибати, вслiд кинутiй сумцi — в їдку вогкiсть туманного поранку, просто в насипаний мiж рейками щебiнь, в кров обдерши об нього долоню, — i просто до рук розлюченому, пiдтяг‑нутому в ходi як хорт польському полiцiянтовi — тутай нєма вийшьця, проше показаць документи! — котрому мало що не кинулась на шию, як рiдному братовi).
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Невже не вистачає мого життя, відданого тобі при народженні і пришитого до тебе, як запасний ґудзик зі зворотного боку одежі? Колись ти так хотіла, аби твій батько мене продав!
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |