Значення
-
(у філософії, особливо в контексті вчень Володимира Винниченка) Становити основною, панівною ідеєю, принципом або законом; перетворюватися на загальний закон буття або суспільства.
-
(переносно, книжн.) Поширювати свою владу, вплив або дію на когось, щось; охоплювати, підкоряти собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я запановую, ти запановуєш, він запановує, ми запановуємо, ви запановуєте, вони запановують