запаморочити

1. Викликати запаморочення, відчуття втрати рівноваги, несвідомого стану; робити таким, що все крутиться перед очима, спричиняти головокружіння.

2. Переносно: спантеличити, збентежити когось, приголомшити несподіваними вчинками, словами або складною ситуацією; призвести до стану розгубленості.

3. Розм. Захопити, збурити, сильним чином вразити чиюсь уяву, почуття; спричинити емоційне збудження, захват.

Приклади вживання

Приклад 1:
Загріти голову — запаморочити горілкою. З а г у л ю в а т и — підманювати, підкликати.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |