запалювач

1. Пристрій для запалювання палива в двигунах внутрішнього згоряння, а також для створення вогню (полум’я) в печах, пальниках тощо; підпалювач.

2. Той, хто навмисно викликає пожежу; підпалювач.

3. Переносно: той, хто викликає, провокує конфлікти, сварки, ворожнечу між людьми; зачіпка, підбурювач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |