запалювач

[zɑpɑljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Пристрій для запалювання палива в двигунах внутрішнього згоряння, а також для створення вогню (полум’я) в печах, пальниках тощо; підпалювач.

  2. Той, хто навмисно викликає пожежу; підпалювач.

  3. Переносно: той, хто викликає, провокує конфлікти, сварки, ворожнечу між людьми; зачіпка, підбурювач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запалювач, р. запалювача, д. запалювачеві, з. запалювач, о. запалювачем, м. запалювачеві, к. запалювачу

Більше записів