запалубка

[zɑpɑlubkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний термін у будівництві: елемент опалубки, що закриває торець плити перекриття або іншої конструкції, утворюючи її бічну поверхню; вертикальна панель для формування краю бетонної конструкції.

  2. У власному значенні: невелика заглибина, заглиблення, ніша, утворена в результаті обмеження простору (наприклад, вертикальною стінкою у конструкції).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запалубок, р. запалубка, д. запалубкові, з. запалубок, о. запалубком, м. запалубкові, к. запалубку

Більше записів