запалубка

1. Технічний термін у будівництві: елемент опалубки, що закриває торець плити перекриття або іншої конструкції, утворюючи її бічну поверхню; вертикальна панель для формування краю бетонної конструкції.

2. У власному значенні: невелика заглибина, заглиблення, ніша, утворена в результаті обмеження простору (наприклад, вертикальною стінкою у конструкції).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |