1. Пристрій для добування вогню, що працює на основі зрідженого газу (пропану, бутану) і зазвичай має металевий або пластиковий корпус з коліщатком для вироблення іскри та регулятором полум’я.
2. Розмовна назва сірника (застаріле або регіональне вживання).
3. Технічний термін для позначення пристрою, що ініціює запалювання палива в двигуні внутрішнього згоряння (наприклад, свічка запалювання).