Словник Української Мови
Буква
1. Покласти, укласти щось у пакунок, тару, обгортку тощо для зберігання або транспортування.
2. Щільно обгорнути, обкласти, закрити чимось для захисту, ізоляції або герметизації.
3. (у комп’ютерній термінології) Стиснути (упакувати) один або кілька файлів у архів для зменшення займаного місця або для зручності передачі.
Приклад 1:
— У Балтійському морі мусів запакувати його на корабель. Перехворів морською недугою і цілком відмовлявся від вівсянки.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Хіба не має мій володар достатніх підстав — служіння поганським богам, дияволові, чаклунство, розпуста, пияцтво, шпигунство на користь Генуї, можливо, содомія — хіба не має володар достатніх підстав, аби негайно взяти нікчемного паяца під варту і, прогнавши його солоними різками по Мосту Зітхань, запакувати до ПЕРВЕРЗІЯ 180 одного зі славетних piombi1 під розпеченим свинцевим дахом, де його мерзенна шкіра навіки позлазить із падлючих кісток від смертоносного сквару?.. — Помовч, дурню!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”