1. Який має заглиблення, западину; вдавлений, увігнутий.
2. Про обличчя, щоки: з помітними западинами, впалий.
3. Розташований у западині, низинний (про місцевість).
западистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Відбивши чопа, Петро підсадив її на живіт і почав обливати Куріпочку з голови і до ніг — на гриву, на западистий бік, на закочені очі. Коли ж у бочці залишилось на дні і Куріпочка став підпливати, Петро розійняв йому зуби й почав цідити у горло.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикметник () |