1. Який має ознаки організованості, системності; налагоджений, упорядкований.
2. Який діє злагоджено, планомірно, заздалегідь підготовлено.
3. (У контексті) Який є частиною або результатом діяльності організованої групи, структури.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має ознаки організованості, системності; налагоджений, упорядкований.
2. Який діє злагоджено, планомірно, заздалегідь підготовлено.
3. (У контексті) Який є частиною або результатом діяльності організованої групи, структури.
Приклад 1:
В країні фактично відсутній, або вкрай заорганізований, правовий механізм законодавчої зміни границь забруднених радіонуклідами територій. Пілотні проекти щодо використання територій із забрудненими радіонуклідами ґрунтами для вирощування технічних культур (наприклад, ріпаку для отримання біопалива), розведення коней, хутрового звіроводства, котрі періодично висуваються різними організаціями, вимагають величезних витрат при досить сумнівній виправданості.
— Тютюнник Григорій, “Вир”