заокругленість

1. Властивість або стан того, що має округлу, закруглену форму; округлість.

2. (у мовознавстві) Артикуляційна характеристика звуків, зокрема голосних, що утворюються з додатковим округленням губ; лабіалізація.

3. (перен.) М’якість, плавність, обтічність у вираженні думки, формі висловлювання тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Далі була гладкість панчохи, також тепла, заокругленість п’ятки і казкове заглиблення перед щиколкою. Тоді сама щикол- ка — два кістяні пагорби, тиха зупинка перед дальшим по­ ходом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |