Значення
-
Властивість або стан того, що має округлу, закруглену форму; округлість.
-
(у мовознавстві) Артикуляційна характеристика звуків, зокрема голосних, що утворюються з додатковим округленням губ; лабіалізація.
-
(перен.) М’якість, плавність, обтічність у вираженні думки, формі висловлювання тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заокругленість, р. заокругленості, д. заокругленості, з. заокругленість, о. заокругленістю, м. заокругленості, к. заокругленосте