заочний
[zɑot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що здійснюється без безпосередньої присутності, на відстані, через листування або за допомогою технічних засобів зв’язку (про навчання, обговорення, голосування тощо).
-
Який стосується осіб, що навчаються або беруть участь у чомусь таким способом (про студента, слухача, учасника).
-
У судовому процесі: такий, що проводиться у відсутності однієї зі сторін, зокрема відповідача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заочний, р. заочного, д. заочному, з. заочного, о. заочним, м. заочнім