Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “занижувати”; навмисне зменшення, зниження оцінки, показника, вартості чи значення чогось нижче реального рівня.
2. (у психології, педагогіці) Систематичне приниження, применшення здібностей, досягнень або цінності особи, що призводить до зниження її самооцінки.
3. (у техніці, економіці) Навмисне встановлення параметрів, характеристик (наприклад, потужності, класу точності, собівартості) нижче фактичних або нормативних.
Приклад 1:
Далі налягло поневолення, покріпачення, задурманювання свідомості, послідовне занижування морального, освітнього, духовного рівня «простих людей». І коли сталася, вибухла революція, що принесла неминучі зміни і великі надії — разом, звичайно, з муками і кров’ю, десятилітній Іван Лозов’ягін це сприйняв не як історичну аномалію, не як відхилення від верстової дороги вселюдського розвитку, а як єдино можливий порятунок для змученого, виснаженого українського народу — порятунок, бо тільки таким, революційним шляхом сягнути можна було і соціального, і національного визволення.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”