Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що повністю або частково знаходиться під поверхнею рідини або сипкого середовища; вмочений, поринулий.
2. Такий, що повністю відданий якійсь справі, думці, стану; поглиблений, захоплений.
3. У техніці: такий, що розташований або встановлений всередині чогось, часто для функціонування в певному середовищі (наприклад, занурений насос).
Приклад 1:
і стосується напівнавіженого алхіміка та планетника Георгія Цетрини (саме так, через «е», писалося тоді це прізвище), віри грецької, згодом аріянської, вихованця Больоньїта Падуї, котрий на п’ятдесят першому році життя був люто знищений трьома опришками, що вимагали від нього царської горілки, а саме: занурений у чан з розчином сірчаного квасу при виході з власної ж печери-лабораторії. Адин батько, Гермоґен Цитрина, утік з дому ще в ранньому дитинстві, незадовго перед вибухом другої світової війни.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”