занудний

1. Який викликає нудьгу, змушує нудьгувати; одноманітний, нецікавий, виснажливий.

2. Який надмірно дріб’язково та педантично вдається до деталей, утомливий своєю настирливістю або формалізмом.

3. (Про людину) Нудний, одноманітний у спілкуванні, схильний до занудства; той, хто докучає своїми повчаннями, дріб’язками або балачкою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Занудний схиляє голову й каже, зітхнувши тихо: — Так, друзі мої… я брешу. Хай це буде казка… Це казка, друзі мої… І марево зникає.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикметник () |