Який став німим, втратив здатність говорити (зазвичай через сильне хвилювання, шок, подив тощо).
Який завмер, застиг у безмовності (про природу, обстановку тощо).
занімілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Страх і напруження лишили йому в серці занімілий біль. Каяття за незроблений гріх — саме за те, що не зробив його, — не покидало хлопця, нудило і гризло.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикметник () |