Словник Української Мови
Буква
Занехаяний — такий, що перебуває в запустінні, занедбаний, недоглянутий, покинутий без належного догляду або уваги.
Занехаяний — такий, що має неохайний, недбалий вигляд; занедбаний, обірваний.
Занехаяний — покинутий, позбавлений турботи, уваги або підтримки; самотній і знедолений.
Приклад 1:
— міркування, з огляду на які всі шановані доброчинці, а зокрема непитущий і некурящий Максиміліян Гощук (в якому марнувався, занехаяний атомним віком, дар професійного плакальника, гідного прикрасити своїм троїстим голосінням похорон самого царя царів, а не те що якогось там еміграційного сараку, адже Гощук умів з наймізернішого приводу, — бо що таке привід для справжнього мистця? — запустити такі треноси, аж за хвильку починали шморгати носами, згодом самі собі дивуючися, яким це робом клятий Гощук їх знову увігнав у сльозу, навіть ті, що не оминали нагоди, аби не покпити з непогамованого причитувальника), надхненно осуджуючи старого (а як же його не осуджувати, та й що діялося б на світі, якби всі такі неподобства не осуджувати!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”