занаголосний

[zɑnɑɦolosnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (У фонетиці) Такий, що розташований після наголошуваного складу в слові.

  2. (У поетиці) Такий, що стосується складів або звуків, розташованих після наголошуваного складу у віршованому рядку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. занаголосний, р. занаголосного, д. занаголосному, з. занаголосний, о. занаголосним, м. занаголоснім, к. занаголосний

Більше записів