1. Такий, що замирає, поступово припиняє своє існування, згасає; вимираючий.
2. Той, що на мить припиняє рух або дію; такий, що завмирає.
замираючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що замирає, поступово припиняє своє існування, згасає; вимираючий.
2. Той, що на мить припиняє рух або дію; такий, що завмирає.
Відсутні