заминка

1. Тимчасова перешкода, зупинка або затримка в русі, діяльності, розмові тощо; пауза, спричинена несподіваною обставиною.

2. (у спорті, зокрема в футболі) Технічний прийом, коли гравець на короткий час зупиняє м’яч ногою, щоб змінити ритм атаки або обдумати подальші дії.

3. (заст., діал.) Невелика сварка, суперечка, непорозуміння між людьми.

Приклади вживання

Приклад 1:
Отак і вичікуємо один перед одним — заминка, напруження вже почалось. Я такий, що радо й зовсім не друкувався б у цій газеті.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |