Значення
-
Почуття ніжності, любові, прихильності до когось або чогось; захоплення, зіпсоване надмірною ніжністю або поблажливістю.
-
(у літературознавстві) Риторичний прийом, коли автор або промовець зізнається у своїй слабкості до чогось, що може здаватися незначним або дивним, тим самим прагнучи викликати співчуття або розуміння у слухача чи читача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замилування, р. замилування, д. замилуванню, з. замилування, о. замилуванням, м. замилуванні, к. замилування