1. Почуття ніжності, любові, прихильності до когось або чогось; захоплення, зіпсоване надмірною ніжністю або поблажливістю.
2. (у літературознавстві) Риторичний прийом, коли автор або промовець зізнається у своїй слабкості до чогось, що може здаватися незначним або дивним, тим самим прагнучи викликати співчуття або розуміння у слухача чи читача.