зам’ятина

1. Місце на тілі тварини або людини, де шкіра та м’язи були ушкоджені від удару, тиску або защемлення, що призвело до появи крововиливу, синяка або гематоми; син. засос, затиск.

2. (перен., розм.) Слід, ознака внутрішнього переживання, психологічної травми, яка залишилася після важких подій.

3. (діал.) М’яке, зім’яте місце; вм’ятина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |