1. Закласти, закласти цеглою або каменем, закрити муруванням (отвір, вхід тощо).
2. Перен. Позбавити можливості вийти, звільнитися; ув’язнити, замкнути.
3. Перен. Назавжди сховати, приховати від усіх (почуття, таємницю тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Закласти, закласти цеглою або каменем, закрити муруванням (отвір, вхід тощо).
2. Перен. Позбавити можливості вийти, звільнитися; ув’язнити, замкнути.
3. Перен. Назавжди сховати, приховати від усіх (почуття, таємницю тощо).