Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестливий варіант до слова “заможний”: що має певний достаток, невеликі матеріальні статки, але не багатий.
2. (У значенні прислівника “заможненько”) Про становище, спосіб життя: із задовільним, скромним достатком, без особливих матеріальних труднощів.
Приклад 1:
Настя як здума про се, то зараз у сльози та в голос; а Наум перехреститься, прочита отченаш, то йому i стане на серцi веселiш, i пiшов за своїм дiлом чи в поле, чи на тiк, чи у загороду або до батракiв, бо був собi заможненький: було й воликiв пар б п’ять, була й шкапа, були й батраки; було чим i панщину вiдбувати, i у дорогу ходити; була ж i нивка, одна i друга, ще дiдiвська, а третю вiн сам вже купив, так було йому чим орудувати. Отим-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому-то воно, каже, пiсля нас дiстанеться?
— Самчук Улас, “Марія”