замовниця

1. Жінка, яка робить замовлення на виготовлення, постачання чи виконання чого-небудь; жіночий відповідник до слова “замовник”.

2. Жінка, яка наймає когось для виконання певної роботи чи послуги, наймачка.

3. У кримінальному праві: жінка, яка організувала або оплатила вчинення злочину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |