замовниця

[zɑmoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Жінка, яка робить замовлення на виготовлення, постачання чи виконання чого-небудь; жіночий відповідник до слова “замовник”.

  2. Жінка, яка наймає когось для виконання певної роботи чи послуги, наймачка.

  3. У кримінальному праві: жінка, яка організувала або оплатила вчинення злочину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замовниця, р. замовниці, д. замовниці, з. замовницю, о. замовницею, м. замовниці, к. замовнице

Більше записів