замовчання

1. Дія за значенням дієслова “замовчати”; припинення розмови, мовчання після попереднього говоріння.

2. Навмисне утримання від висловлювань, розголошення інформації; обхід мовчанням певної теми, факту або події.

3. Стан, коли щось не обговорюється, не згадується; факт ігнорування або відсутності обговорення чогось у публічному просторі, науці, мистецтві тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |