замовчання

[zɑmoʋt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “замовчати”; припинення розмови, мовчання після попереднього говоріння.

  2. Навмисне утримання від висловлювань, розголошення інформації; обхід мовчанням певної теми, факту або події.

  3. Стан, коли щось не обговорюється, не згадується; факт ігнорування або відсутності обговорення чогось у публічному просторі, науці, мистецтві тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замовчання, р. замовчання, д. замовчанню, з. замовчання, о. замовчанням, м. замовчанні, к. замовчання

Більше записів