Словник Української Мови
Буква
1. Невелике зниження температури повітря вночі або вранці до 0°C та нижче, що спостерігається на поверхні ґрунту та рослин у перехідні сезони (навесні та восени).
2. (у множині) Явище, коли внаслідок такого зниження температури на поверхні предметів утворюється тонкий шар льоду; іній, паморозь.
Приклад 1:
Далi Бергман говорив про мармуровий хрущ, що систематично знищував цiлi площi виноградних насаджень, про пiсок, що, пересовуючись силою схiдних вiтрiв, завжди був страшним бичем виноградаря, про веснянi й осiннi заморозки, про грибнi хвороби, про град та тумани тощо. — Не дивно, — сказав нарештi Бергман, — що в цих виняткових обставинах багато з моїх предкiв не витримували iспиту i остаточно збанкротували.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”