Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав мордування, тортур, жорстокого поводження; змучений, знесилений фізично або морально.
2. Який перебуває у стані крайньої втоми, виснаження; зморений, знесилений.
3. Який зазнав надмірної, виснажливої опіки, контролю або пригнічення; пригнічений, затурканий.
Приклад 1:
Ідуть — під дубом зелененьким Кінь замордований стоїть, А біля його молоденький Козак та дівчина лежить. Цікаві (нігде правди діти) Підкралися, щоб ізлякать; Коли подивляться, що вбитий, — З переполоху ну втікать!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”