1. Умовити, упросити когось, щоб він перестав гніватися, змилувався, простив провину; вимолити прощення.
2. За допомогою молитви спокутувати, зняти гріх, провину; відмолити.
3. Заст. Умовити, упросити когось про щось; випросити, вимолити.
замолити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сінаххеріб зрозумів, що він перебрав через край, і спробував замолити свій політичний «гріх» тим, що призначив царським наступником Асархад- дона — сина від вавилонянки. Проте цим він підписав собі смертний вирок, бо його два старші сини від ассиріянки не зупинилися перед батьковбивством, причому здійснили цей жахливий злочин прямо в храмі, про що довідуємося з Біблії: «І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар’ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |