замоклий

1. (про людину) Такий, що замок, застиг у певному стані, занурився в якісь думки чи переживання; задумливий, замислений.

2. (перен., про погляд, вираз обличчя тощо) Нерухомий, фіксований, що виражає глибоке занурення в себе або сильне емоційне переживання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |