замоклий
[zɑmoklɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
(про людину) Такий, що замок, застиг у певному стані, занурився в якісь думки чи переживання; задумливий, замислений.
-
(перен., про погляд, вираз обличчя тощо) Нерухомий, фіксований, що виражає глибоке занурення в себе або сильне емоційне переживання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замоклий, р. замоклого, д. замоклому, з. замоклого, о. замоклим, м. замоклім