1. (Про людину) такий, що втратив свідомість, зомлілий; непритомний.
2. (Переносно) такий, що перебуває в стані повного заціпеніння, нерухомості, пригніченості або захоплення.
замлілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За Конецпольським виступав з повагом третій приводець армії вчений Остророг, вже літній, навіть пристаркуватий, сивуватий, з довгими кудлатими вусами, блідий і замлілий, ніби аж тлінний, в простій недорогій одежі. Він любив засиджуватись над науками і пеклювавсь науцтвом так пильно, що аж занидів і змізернів на виду.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикметник () |