Заміжжю — форма давального відмінка однини іменника “заміжжя”, що вживається в конструкціях із прийменником “до” (до заміжжя) або без нього для позначення мети, призначення, стану, пов’язаного з укладенням шлюбу (вийти заміж).
заміжжю
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |