замітач

[zɑmitɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа, яка займається замітанням, прибиранням сміття за допомогою мітли або щітки.

  2. Пристрій, механізм або частина машини, призначені для замітання, згрібання чи очищення поверхні (наприклад, вуличний замітач, замітач на комбайні).

  3. У спортивній термінології — гравець у керлінгу, який, ковзаючи перед каменем, тертьмом щіток змінює стан льоду, регулюючи швидкість і траєкторію його руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замітач, р. замітача, д. замітачеві, з. замітача, о. замітачем, м. замітачеві, к. замітачу

Більше записів