замазка

1. В’язка, пластична речовина для заклеювання щілин, замазування тріщин або скріплення скла з рамою.

2. М’яка, пластична маса для виправлення помилок у тексті, написаних чорнилом або друкарською фарбою; коректор.

3. Рідка суміш для грунтування (підготовки) стін або інших поверхонь перед фарбуванням.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мок­рий холод знадвору пролазив крізь незаліплене вікно, і по­риви вітру деренчали шибкою, з якої обсипалась замазка. В кутку над пальмою, що похилила жовте гілля, зловісно ширилась вогка чорна­ пляма.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |