замашистий

Приклад 1:
Невольнича муза ~210 аванпости хмар знаходять мене єдиного під сонцем передчуття живить вогнистими тільцями жили вдаряє з темних нір пам’яті прадух опришківських зворів в дорозі до червоного півня ослизає каміння заноситься на бунт в очах на замашистий зигзаг посміху тужавіє перун п’ястука тільки миротворча твоя далекість враз відхлинула люта кров згасаю легенькими сльозами отак завжди опустошаєш мене приречуєш на безцільність соромно дивитися в очі паперу відчиняти Кобзар лячно моя дзвенислава тихне Дванадцята сумна книжка 211~ÎÄÍÈÌ ÏÎÄÈÕÎÌ О,нежурисязатіло. ЛесяУкраїнка 1 вперше відчинене вікно квіти і бур’яни на скалках скла мама довго не повертається у пасмах сонця і фіранок плач завернений у порожні покої до раптово збагнутої самотності до незрозумілих іграшок дорослих десь далеко поза домом близькі зловісні ліси каплиця з пробудженими левами за вікном з маскою жаху І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”