залюбки

Приклад 1:
), редактори з Держлітвидаву (згодом — «Дніпро») й упорядники, що працювали над виданням його творів, — адже рукописи Коцюбинського зберігалися на той час у Чернігові і залюбки допомагала розшифровувати темні місця. З Полтави часто приїздила дочка Короленка Софія Володимирівна, вдячна батькові за те, що він урятував під час війни частину полтавського меморіального музею Короленка (десять ящиків вдалося вивезти в нашому багатостраждальному вагончику).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Вони робили складні операції, особливо при лікуванні ран і пухлин, застосовували кесарів розтин, знімали катаракти, ампутували кінцівки, робили трепанацію черепа, успішно застосовували протиотруту (при царському дворі потреба в цьому з’являлася досить часто, бо там претенденти на трон залюбки труїли своїх політичних конкурентів) тощо. В умінні здійснювати пластичні операції обличчя європейська медицина досягла рівня староіндійської лише у XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Що вона там чула, що бачила — усе вона залюбки приймала; вона соб і не жадала н і слова звичайного, ан і доброго нав іть: їй т ільки у жадобу було людськ і голоси чути, щоб глушили мислі її лихі, і таке, що за колишніх часів живим би її вразом вразило, тепер таке її тішило, і сміялася вона на одв іт… Їй не зачувалось, що вона йде усе нижче та нижче; а хоч коли й шаснула їй по д уші така думка, — вона на не ї рукою нав іки махнула: легш їй було у безодню углебати неуважно, н іж на кручі висіти обмираючи… XVI Перейшло місяців зо два таких, що вона більш у двор і прожила, як дома. Повернулись пани на державу — і усі музики ті й танці як вода умила.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”