залицяння

[zɑlɪt͡sjɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Залицяння — процес або дія за значенням дієслова “залицятися”; намагання здобути чиюсь прихильність, любов або згоду на шлюб шляхом уваги, подарунків, компліментів тощо.

  2. Залицяння — період у стосунках між чоловіком та жінкою, що передує офіційній заручинам або шлюбу, коли один або обидва партнери проявляють ознаки симпатії та прагнуть схилити іншу сторону до ближчих стосунків.

  3. Залицяння (заст., рідк.) — залицянки, тобто конкретні вчинки, знаки уваги, що є проявом такого почуття (наприклад, “його залицяння були надто нав’язливими”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. залицяння, р. залицяння, д. залицянню, з. залицяння, о. залицянням, м. залицянні, к. залицяння

Синоніми & Антоніми

Більше записів