залишення

1. Дія за значенням дієслова “залишити” — перехід об’єкта у статичний, нерухомий стан або стан спокою внаслідок припинення впливу на нього; покидання когось або чогось на певному місці або в певному стані.

2. (у праві) Юридичний акт або факт передачі майна, прав або обов’язків іншій особі (спадкоємцю, наступнику) після смерті власника або припинення діяльності юридичної особи.

3. (переносно) Стан ізоляції, самотності або відчуття покинутості, що виникає в людини, яку покинули інші.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але щодо залишення на постійний побут в Галичині, про який я стільки для нього клопотався, знову вагається, крутить. Переконуюсь: люди тут здебільшого якісь дрібнокаліберні, неповноцінні, хоч і мають іноді у своїх вдачах добрі започатковання.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |