Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “залякувати”; надання комусь страху, погрози з метою підкорити, змусити щось зробити або завадити діяльності.
2. Психологічний тиск, застосування погроз або демонстрація сили для викликання страху та досягнення бажаного контролю над поведінкою або волею іншої особи.
Приклад 1:
Спонукали мене до цього все нові факти арештів у близьких мені колах української інтелігенції, породжена ними атмосфера залякування, шантажу, перекручування фактів, плекання найдикіших пліток (я маю підстави твердити це!). Та щоразу я відкладала перо.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Розпочате Тіглатпаласаром III переміщення цілих народів не означало, що ассирійці відмовилися від своєї тактики залякування сусідів своїми звірствами на завойованих територіях, до якої тоді вдавалися й інші армії. Міста, населення яких наважувалось чинити опір ассирійській експансії, зрівнювалися із землею ассирійськими вояками.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”