Словник Української Мови
Буква
1. (геол.) Розташування, просторова орієнтація пласта гірської породи, жили корисних копалин тощо щодо сторін світу та горизонтальної площини.
2. (біол., мед.) Період розвитку зародка тварини або людини від запліднення до народження, перебування в утробі матері; вагітність.
3. (військ.) Розташування, дислокація військ на певній території або позиції для ведення бою, оборони чи відпочинку.
4. (перен.) Приховане перебування когось, переховування від кого-небудь або чого-небудь.
Приклад 1:
Серед інших вирішальних параметрів назову також глибину залягання овочів, температуру доріг і височину пролітання перших весняних комет, якщо така височина може бути прийнята нами за сталість. Тепер, виходячи з окреслених передумов, ГІЕРВЕРЗІЯ 196 з яких найбільше значення не має відсутність або так само всюдисутність мертвих точок роси у загальній схемі користу вання гарячими стравами, але — прошу зауважити!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Глибина проникнення до – мішки і залягання p-n – переходу визнача- ється температурою і ч асом проведення дифузії. Власне переходом служить гран и- ця, що відділяє області з різними типами провідності.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
11 Петрографія – вивчає склад, походження, закономірності залягання гірських порід (приклади: г раніт – порода, що складається з багатьох мінералів, головна складова SiO 2; мармур – перекристалізований вапняк і доломіт – MgCO3 · CaCO3; сланець – дрібнозерниста осадова тверда порода). Геотектоніка – вивчає рухи і будову земної кори.
— Тютюнник Григорій, “Вир”