1. Почати лускотіти, видавати лускіт, лускотіння (про звук, що виникає від швидкого руху, падіння чогось, тріску тощо).
2. Розм. Почати швидко й багато говорити, забалакати, затріщати.
Словник Української Мови
Буква
1. Почати лускотіти, видавати лускіт, лускотіння (про звук, що виникає від швидкого руху, падіння чогось, тріску тощо).
2. Розм. Почати швидко й багато говорити, забалакати, затріщати.
Відсутні