1. Який бере участь у чомусь, притягнутий до якоїсь діяльності, справи.
2. Який став об’єктом чи суб’єктом певних дій, втягнутий у щось.
3. У праві: такий, що притягується до відповідальності, до судового розгляду як обвинувачений, свідок тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Який бере участь у чомусь, притягнутий до якоїсь діяльності, справи.
2. Який став об’єктом чи суб’єктом певних дій, втягнутий у щось.
3. У праві: такий, що притягується до відповідальності, до судового розгляду як обвинувачений, свідок тощо.
Приклад 1:
Навіть більше — він залучений до цієї вищої реальності не просто як сторонній спостерігач, а як безпосередній активний учасник, дійова особа «космічних ігор» (С. Ґроф), а його активність ґрунтується якраз на розумінні того, що від нього, від його зусиль, часом надмірних, залежить благополуччя «Світу». Як можна зрозуміти, первісне суспільство знало низку неперехідних й абсолютних цінностей, зв’язаних із сакральним.
— Зеров Микола, “Камена”